Експорт сільгосппродукції. Найпоширеніші помилки

Постачання сільгосппродукції з України до інших країн зростає з кожним роком. Основний стимул цього – підписання асоціації із ЄС. До цієї категорії продуктів входять живі тварини, м'ясо, риба, молюски, молоко та молочні продукти, яйця, мед, овочі, живі дерева, кава, чай, горіхи, зернові, насіння, солод, крохмаль, олія, віск, цукор, какао, борошно, оцет тощо.

Виникає питання, хто саме впливає на експорт, його оформлення та оподаткування. Загалом правила експорту с/г продукції такі ж, як і для інших товарів. Існують групи товарів, які йдуть за нульовою ПДВ чи зниженою ставкою. Проте статус сільськогосподарської продукції є важливим для тих, хто в 4-й групі єдиного податку.

Оподаткування експорту сільськогосподарської продукції

Через глобальну продовольчу кризу Україна освоює нові ринки- країни Азії та Африки. Існують нюанси у митному оформленні сільськогосподарської продукції, зокрема можуть вимагатися:

• сертифікат якості;
• сертифікат походження;
• фітосанітарний сертифікат;
• карантинний сертифікат;
• ветеринарний сертифікат;
• наявність експортного мита.

Під час експорту здійснюються спеціальні види контролю держорганів, залежно від виду продукції. Продукція рослинництва підпадає під фітосанітарний контроль, продукція тваринництва – під ветеринарний контроль. Перед транспортуванням здійснюється обов'язково відбір проб та проведення експертиз. Якщо у вас ще не було експорту, необхідно заздалегідь зареєструватися на митниці. Цю одноразову процедуру можна зробити електронним способом.

Важливо підготувати всі необхідні документи:

• експортна митна декларація;
• ЗЕД-контракт (він може бути оформлений будь-якою мовою);
• інвойс на покупця-нерезидента;
• транспортні документи.

У ЄС діють квоти на українську сільгосппродукцію (обсяги постачання, які не можна перевищувати).

Типові помилки при експорті с/г продукції

Українська сільгосппродукція користується великим попитом в інших країнах, проте багато підприємств припускаються низки помилок щодо її просування за кордоном. Ось найголовніші з них:

1. Незнання ринку. Важливо не лише вміти продавати продукцію, а й робити це на умовах країн, які бажають її придбати.
2. Перегони за ціною. Навіть якщо попит на продукцію є, не варто завищувати ціни. Важливо враховувати умови місцевого ринку та фінансові можливості покупців. У поодиноких випадках на експорт можна продати навіть дешевше, ніж на внутрішньому ринку.
3. переоцінка своїх повноважень. Не всі постачальники аналізують ринок та бізнес зарубіжжя.

Важливо мати стратегію виходу зарубіжні ринки, та був провести ретельний прорахунок вартості таких експортних операцій. Велике значення має логістика. Зважаючи на невисоку вартість продукції, вартість доставки істотно впливає на кінцеву ціну. Якщо ви не володієте необхідною інформацією, варто звернутися до брокерських компаній, які мають успішний досвід у сфері ЗЕД.

Оксана Шиян,
Site editor with access to publishing tools.